Захисник стада та помічник господаря — бельгійська вівчарка

Бельгійська вівчарка поєднує в собі силу, незалежність та неймовірну відданість власнику. Вихованці цієї породи вважаються сторожовими. Собака здатний принести радість, змусити відчувати за себе гордість. До переваг варто віднести те, що тварина чудово піддається навчанню, і ніколи не буде діяти всупереч бажанням власника. Характер, стандарт та багато іншого будуть описані в огляді.

Трохи з історії

Бельгійська вівчарка вперше з`явилася на світ у 1891 році. Родоначальником собак цієї породи став ветеринар Адольф Рійул. Цього ж року було сформовано перший клуб. Спочатку собак планувалося використовувати як працівники. Але чудовий характер і прекрасні розумові здібності призвели до того, щоб з вихованців вийшли чудові друзі, компаньйони.

1907 року затвердили стандарт породи. І починаючи з цього моменту, собаки зуміли завоювати чимало призів у різноманітних виставках. Цьому сприяла чудова зовнішність та чудова дисципліна. Зіграв значну роль і характер чотирилапих друзів.

Зовнішній вигляд

Виглядає Бельгійська вівчарка досить цікаво. Для собак характерна м`якість ліній, гармонійна статура, елегантність та м`язистість. Мигдалеподібні за формою очі відрізняються карим відтінком.

Вуха стоять, характеризуються трикутною формою, посадка досить висока. Передні лапки відрізняються мускулистістю, чудовою розвиненістю. Тіло у собак цієї породи хоч і сильне, але важким його назвати не можна.

Як свідчить стандарт, зріст у кобелів варіюється в межах 55-67 см, вага дорівнює 26-37 кг. Суки за цими параметрами значно поступаються чоловічій половині породи.

Різновиди

Бельгійська вівчарка пройшла через велику кількість селекцій. Це призвело до появи суперечок щодо того, який саме собака вважається істинно справжнім. Ці розмови не припиняються і на сьогоднішній день. Однак у суперечках та обговореннях вдалося виділити чотири різновиди породи, які прийнято вважати основними.

Всі офіційно визнані види собак мають не тільки красиві, але й звучні назви. Отримані вихованцями найменування відповідають різним областям Бельгії. Саме там і займалися їх виведенням. Отже, чотири різновиди породи – це Малінуа, Грюнендаль, Тервюрен, Лакенуа.

На сьогоднішній день всі ці види вважаються окремими породами, кожна вівчарка має свої клуби, фанати. Проте є такі організації, які ще поділяють дані види окремі породи.

Стандарт допускає схрещування різних видів. Однак при цьому необхідно отримати спеціальний дозвіл від влади. І у Малинуа, і у Грюнендаля, і у Тервюрена, і у Лакенуа один і той самий стандарт. Але в цьому немає нічого дивного, адже один від одного собаки відрізняються лише забарвленням вовни та її типом.

Але одна вимога вважається єдиною і в цій галузі. Шерсть у собак має бути щільною, густою. В обов`язковому порядку повинен бути підшерстя, що захищає вихованців у холодні дні.

Витривалий представник породи

Малінуа вважається найвитривалішою вівчаркою з усіх інших різновидів породи. Вихованець відрізняється короткою шерсткою жовто-коричневого або рудого забарвлення. Кінчики волосся темні. Є в наявності чорна маска. Крім витривалості Бельгійська вівчарка Малінуа може похвалитися високою працездатністю та спортивністю.

Чорний представник породи

Грюнендаль відрізняється довгою шерстю чорного забарвлення. Інші кольори стандарт не визнає. Зовнішній вигляд надає вихованцю загадковість, завдяки чому кількість фанатів постійно збільшується. На території Америки Бельгійська вівчарка Грюнендаль не зізнається з позиції окремої породи.

Червоно-рудий представник сімейства

Тервюрен зовні нагадує Грюнендаля. Вовна також довга, але не чорного забарвлення. Стандарт визнає яскравий червоно-рудий відтінок, який не повинен бути надто світлим. Також Бельгійська вівчарка Тервюрен може відрізнятися оленячим тоном із зачорнінням.

Власник твердої вовни

Лакенуа відрізняється наявністю жорсткої шерсті різних відтінків рудого забарвлення або пальового. Також є зачорніння в області мордочки та хвоста. Стандарт визнає наявність світлих міток у районі грудей, пальців. В наявності є брови, борідка та вусики.

Бельгійська вівчарка Лакенуа є найрідкіснішою з усього сімейства. Відрізняється найбільш спокійним, врівноваженим характером.

Темперамент сторожових вихованців

Характер у представників породи незалежно від того, Маленуа це чи Лакенуа, вважається врівноваженим. При цьому собакам притаманні високі розумові здібності, безмежна доброта. Звичайно, можна зустріти боягузливу, агресивну собаку. Однак проблема криється не в вихованцях, а в неправильному вихованні.

Чотирьоногі улюбленці відрізняються активністю. Якщо є така можливість, то волітимуть жити на вулиці. Тому їх рекомендується утримувати не в квартирі, а в приватному будинку. Крім того, прив`язі не повинно бути, тому що вівчарка любить свободу. Наявність повідця буде розцінюватися як жорстокість, що призведе до отримання моральної травми.

Звичайно, Бельгійська вівчарка здатна пристосуватися до квартирних умов. Але характер не дозволить провести в ній кілька діб поспіль безвилазно. Собакам необхідні фізичні навантаження, постійні ігри, дресирування, гуляння та спілкування з іншими тваринами.

Якщо не буде проведено на ранніх стадіях дорослішання соціалізація, то характер собак не стане добрим і чуйним. Навпаки, власник ризикує отримати озлобленого на всіх вихованця.

Відео повною мірою демонструє прояв характеру вихованцем (автор ролика Natusik66).

Зміст

Вівчарка з Бельгії (хоч Малінуа, хоч Грюнендаль) не вважається вибагливою. Але кожна порода потребує індивідуального підходу. Наприклад, Тервюрен потребує регулярного розчісування. Тому перед придбанням того чи іншого вихованця, необхідно проконсультуватися з фахівцем.

Варто виділити рекомендації, які підійдуть для собак усіх порід:

1. Щодня необхідно мити очі, чистити вушка.
2. Раз на 1-2 місяці слід акуратно підстригати пазурі, видаляти волоски між пальцями.
3. Стрич вихованців не рекомендується.
4. Дорослих представників породи купати не треба. А ось цуценята Бельгійської вівчарки водних процедур потребують як мінімум раз на 3 місяці.
5. Довгошерстих собак потрібно регулярно, щодня розчісувати.

Чим харчуються сторожові пси

Як показує опис породи, Бельгійська вівчарка вимагає ґрунтовного підходу до складання раціону. Щодня продукти, що видаються вихованцям, необхідно чергувати. Навіть м`ясо слід поєднувати з чимось ще. З цієї причини необхідно відвідати фахівців, скласти певний раціон.

Основні правила годівлі такі:

1. Собака потребує як рослинного, так і тваринного білка. Тому до раціону слід додати рибу, м`ясну та молочну продукцію, яйця.
2. Не обійтись і без вуглеводів. Їх багато в таких продуктах, як каша з пшона, рису, а також у хліборобних виробах.
3. Бельгійська вівчарка потребує жирів. З цієї причини слід додати до раціону вершкове та рослинне масло.
4. Якщо було вирішено годувати натуральними продуктами, у меню слід включити вітаміни та мінерали.

Можна купувати сухі корми. Однак у цьому випадку треба знати, що вони засвоюються досить погано, призводячи до проблем з організмом. Перед покупкою корму слід порадитися з фахівцем.

Правила дресирування

І Малінуа, і Грюнендаль, і Тервюрен, і Лакенуа потребують дресирування. Собаки цих порід люблять проявляти активність, характер у них такий. Крім того, важливо зробити спілкування з вихованцем цікавим. Для цього необхідно заздалегідь планувати прогулянки. Обов`язково слід увімкнути ігрові елементи, вписавши їх у навчання командам. Собаки з радістю виконуватимуть усе, що їм скаже власник.

Дресирування, як показують відгуки власників та численні відео, доставляє улюбленцям насолоду. Процес навчання не викличе проблем, якщо буде побудований грамотно та цікаво.

На самоті залишати чотирилапого друга не можна. Пов`язано це з тим, що в нього дуже прив`язний характер. Вівчарка Малінуа, Грюнендаль, Тервюрен або Лакенуа розставання сприйматиме болісно. Вона почне гризти меблі, килими, одяг і т.д. п.

Фотогалерея

Відео «Про породу»

Більш докладний опис собак породи Малінуа буде наведено у відео. Обов`язково подивіться його, якщо сподобалися ці собаки (автор ролика Alexander Raudsepp).